Пробач її,
Вона не безутішна -
Потішна,
Та невидимо гірка
Червона -
Недозріла п'яна вишня.
О, краще б височіла на гілках,
Тонких-тонких.
Птахам дрібним на втіху.
Вітрам - на іспит рвучкості та сил.
Палюче сонце стало справжнім лихом -
Порив сердечний фатум обпалив.
Мовчання залишає місце болю
У сховку, що для спогаду лишив.
Пробач її,
Потішно говіркою
До часу буде,
Доки не злетить
Долу з гілки недосяжної.
