Ще вчора відкрито двері у хаті
Там матуся пекла хліб ,як сонце.
Щебетали діти - пташки крилаті
Вгощали нас мамині долоні.
Цвіли наче квіти весни під вікном
Син -дубочок, та донечка - ружа.
Зростали ,як ластів'ята під крилом
Розправляли увись крила дужі.
Лечу на крилах до старого дуба
Там де мальви під вікном в Отчий дім.
А там колись моя матінка люба
Стрічала дітей, онуків у нім.
О, мамо - досвітня зіронько мила
Ти - сонечком осяюєш мій шлях .
Клонюсь тобі до ніг голубко сива,-
Встеляю квіти весни у піснях.
Ти мій Ангел - голуба блакить
Дитинство зігрівала в любові.
Ти - навчила святую землю любить
Стелила на щастя рушник долі.
Чудова поезія! 
