Де круті стежини, ген - на полонині,
Де туман купає зорі в молоці.
Молодій дівчині сняться очі сині,
І кохання перше з квіткою в руці.
Піднялись трембіти - гори розбудити,
Черемоша хвилі линуть до Прута.
Розцвітає літо понад цілим світом,
І летить , мов сокіл, мрія золота.
Аж до того краю, де біля Дунаю,
З гір високих стрімко падає вода.
В розкошах розмаю щастя розцвітає,
Прагне сонця й світла доля молода.
Там стрункі смереки вибігли далеко,
Піднімають віти до високих зір.
А на сіножатях молоді лелеки,
Крилами вітають рай Карпатських гір!
