Мов постріл:блискавка і грім,
у темінні нічного неба,
як посилання нам усім,
що в мирі людям жити треба.
Війна!У всіх часах,війна...
У вимірах,явищах,душах,
І доля пройдена,земна,
як біле й чорне,радість в муках...
У переможених-печаль,
всім переможцям-спалах сяйва,
а потім знову стогне сталь,
війні дається вічна клятва...
В битві тіла із душею,
в поєдинках серця з часом,
нам із власною війною,
по життю ходити разом.
В апогеї звуку грому,
є філософія для мене,
я шукаю сенс у ньому:
може,небо мир поверне?
