***
Думав :
Помру
То й віддихну, трохи —
Від печалі,
Але...
Там знову почалася
Гонка по вертикалі,
Де стіни високі,
А вихід — вгорі
Й драбини немає,
Якби — в кожнім дні,
А як появляється
Штука ота —
То черга ламає доступність
Замка
І...
Знову — по вертикалі
Друся вверх,
Через силу,
Не до пагонів — у статках,
Бо статків нема..,
Лиш мушу зірвати цю
Жилу
Мертвого світу,
Що мене гнобить
Ще більше живого,
Якщо і тут несправедливість
Якась
Серед Вічного цього,
Що не дає спізнати
Суть стабільності
В тишині,
Якою мордує всіх
Невідомий :
Грець йому й пек —
У його неприступності,
Як нових випробувань
Пастки живі :
По стіні..,
На самоті..,
У вишині..,
В шоці —
Друся по стіні,
Знову, я — до волі...
____________________________
24.11.2025-11.02.2026; Paris (Aurora) ===================
(!!!)
Автор :::
Катинський Орест
https://www.stihi.in.ua/ua/avtor.php?author=55043&poem=504389
(Katynskyy Orest)
=============================
