Краще не мати нічого, що б чогось вартувало,
Не хотіти, не мріяти, не боротись запекло,
Чи втратити те, чого ніколи не існувало
І з небес полетіти в самісіньке пекло?
Може краще тихо лежати в ванні.
Змити мрії, бажання і просто жити.
Не торкатися хвиль в океані,
Бо вони можуть запросто вбити?
Та буває, знаходиш кохання.
Називаєш це долею, чудом.
Таке чисте, немов роса рання,
Та воно заплямоване брудом.
Може краще завжди мовчати.
Маячня ті всі екзистенційні питання.
Як і всі решта. Бо тут не своя ти
І врятує тільки мовчання.
Порожнеча приходить поволі.
І вона не така вже й погана.
Якщо душу втопить в алкоголі,
Наступає спокійна нірвана.
Єдине, що справді потрібно обрати -
Це або осліпнути, або побачити.
Звісно, ніхто не хоче за ґрати,
Та щоб дійсно відчути свободу, спочатку потрібно все втратити.
