Думаєш легко пташкою смутку жити
Там, де тремтять часи в позолоті крил ? -
Нам би ридати знов, що не маєм сил,
Що на любов не здатні масні і ситі !
Як би то трапився час у чужих руках,
Щоб не розхлюпати сліз над пером кошлатим,
Щоб підрівняли тебе, як усіх горбатих,
Ті хто не знають жалю по кісткам в гробах.
Все назавжди, забираючи у пітьму -
Тільки й лишиться - плигА́ти в чужу водицю! -
Думаєш легко копати в пісках криницю
Там, де четвертий вершник несе чуму…
p/s
https://www.youtube.com/watch?v=Qhlt4td3bZQ
