Ти маєш право втомлюватися
І трішки стишувать хід.
Коли в душі дощі збираються —
Знайди свій внутрішній спокій-світ.
Ти не машина, не вічна пружина,
І серце не кремінь, а просто живе.
І навіть у сильного є ця хвилина,
Коли мовчання усе промовляє саме.
Ти маєш право зупинитись,
Поплакати — й знов ожить.
Бо варто не лише боротись —
А й дати собі пережить.
У тиші народжуються сили,
У паузах — новий зліт.
Ти не втрачаєш крила —
Просто обираєш інший політ.
