Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: уляна задарма: Загублена радіохвиля - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Валя Савелюк, 30.12.2025 - 16:17
Ходила за адресою - хотіла додати Вам "лайк" - але в натовпі Вас не знайшла... а довго гортати "ТМ" не можу - колись мала необережність туди зайти - тепер от бачу, що психотравма, там набута - не загоїлась... але то - таке..Бажаю Вам перемоги, Ляночко... Валя Савелюк, 30.12.2025 - 16:11
Ляночко!.. вийняли з мене серце... сподіваюсь, "обручалка" так і змилась, куди їй дорога?.. Тікайте, бо Ви Поет - і це найголовніше...думаю, Ви вже не там, де шашлики і горіла олія... Не відповідайте - це запитання не заради відповдей, а заради надії... "На газеті приречено лежать крихітні шурупи й шурупиці..." - я живу зараз у майже 100-літній халупині в чужому селі - купила колись її в ролі "стаціонарного намету" для зупинки по дорозі з дому до моря - Зараз же - ось уже скоро два - чи вже й три роки скоро, як у квартирі моїй живе гієна... але, якщо Ви залежите від того, хто вами так гребує через те, що Ви - літератор(ка) - Поет, скажу я - і без всяких гендерних філологізмів - то їдьте до мене - будемо тут дуетом вірші писати - я ось всю осінь города вручну копала - бо тут ми з початком війни стали "біженцями" - сотих 10 певно перевернула землі - ліва нога напухла, болить - зате весною посію свої грядки і квітки, якщо до весни діло дійде - хочете, пишіть і приїздіть - Вам не доведеться землю копати - то я сама, бо так хочу - трудотерапія в мене така - будемо сидіти на вербі над знищеною жадібністю людською 2,5 мільйонорічною річкою і писати вірші - я розумію, що Ви не там, де олія горить, і не на вулиці - але я не знаю, де Ви... Також - не відповідайте, якщо не хочете... одне слово - тікайте звідти будь-куди - рятуйте душу... |
|
|
||||||||||||||||||||||||||