Лічені лишились дні
До Нового року,
Що іде, ні кроку
Не спиняючи. Мені,
Їй, йому, тобі – нам всім
Він несе дарунки
Ті, що у пакунки
Ми не покладем на цім
Світі, – світлі почуття
Й думи чарівнії,
Дивні, неземнії,
Із якими все життя
Будемо усі ми жить
І життю радіти,
Як маленькі діти,
Кожну неповторну мить.
Будемо ми жити всмак
Всяку неповторну
Та нерукотворну
Мить і, мов червоний мак,
В серці та душі цвісти.
Буде не недоля,
А лиш світла доля
Подарунки нам нести.
Будемо їх залюбки
З вами ми приймати.
Будемо їх мати
І сіяти, мов зірки,
В серці та душі своїй
Від такого щастя,
Що усі нещастя
Так, неначе буревій,
Вмить розвіє в небуття.
У собі тримати
Щастя, відчувати
Будемо ми все життя.
Євген Ковальчук, 28. 12. 2022
