|
Ти, синку, там, де вже немає болю,
Де не буває зла, хвороб, війни,
Де всеперемагаюча є воля,
І не потрібно Правди боронить.
Ти там, де не порушується тиша
Ні вибухами, ні людським плачем,
Де час не ділиться на місяці і тижні,
І в душу не навідується щем.
Ти там, де все освячене любов’ю,
Навколо – у цвітінні райський сад,
Немає тих, у кого душі вбогі,
У нас, на жаль, тепер немає свят…
Без тебе, синку, важко Україні,
Бо ворог остаточно озвірів,
Де села і міста були, – руїни.
І сонце, й місяць – свідками вгорі.
Вбиває кремль людей навіть стареньких,
На сльози материнські не зважа,
А скільки вже поховано маленьких!
Чи то не сатани у нім душа?!
Та витримати мусим бій останній.
Він право дасть нам жити на Землі.
Із поміччю Всевишнього дістанем
Того, хто заховався у кремлі.
Й відродимося знову із коріння
Прапращурів і січових стрільців,
Бо маємо майбутнього веління
Закінчить історичні справи ці.
27.12.2025.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
ID:
1054147
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 28.12.2025 20:49:53
© дата внесення змiн: 28.12.2025 20:50:13
автор: Ганна Верес
Вкажіть причину вашої скарги
|
