А літо перешіптує у травах…
У квітах барвиться, у співах солов’я.
Тепліє в хвилях давня переправа,
Вербове прополіскує гілля.
Із квітами вітаюся зарані,
Голівки нахиляються вітрам.
І темінь розсипається в світанні,
І росами лягає на шафран.
І щастя озивається у спогад,
У кожне літо, в переспілий день.
Маленька стежка й пройдена дорога -
Життєвих мрій й дитячих сокровень.
І скільки всього відбулось, збулося!
Всміхались зорі в дивних вітражах,
А ми щасливі… й тому, що прийшлося -
Приймали долею у власних монтажах.
Ідем, несемо візерунок долі -
Маленьку краплю в Всесвіті століть.
Хтось зупинився просто на роздоллі,
Чиєсь життя ще томами таїть.
У кожній миті буднем чи святами…
Літа прожиті , пройдені … й оті -
Лише у спогад давні панорами
Пролистують миттєвості святі.
