Самотня вулиця опівночі
Твої відлунювала кроки.
На розі настала поворотна мить;
Зведена зброя, порожнеча.
Це ти пішов,
Це ти зламався першим,
Так у самотності ламається душа,
Яка боїться волі.
У тебе заходить ніч, твоя реальність,
Безмежна її пустеля
Тепер оголена без люблячого тіла,
Яке було єдине із твоїм.
З "Вірші для тіла"Luis Cernuda ІІ. DESPEDIDA
La calle, sola a medianoche,
Doblaba en eco vuestro paso.
Llegados a la esquina fue el momento;
Arma presta, el espacio.
Eras tú quien partía,
Fuiste primero tú el que rompiste,
Así el ánima rompe sola,
Con terror a ser libre.
Y entró la noche en ti, materia tuya
Su vastedad desierta,
Desnudo ya de cuerpo tan amigo
Que contigo uno era.
De: Poemas para un cuerpo
