Немає сліз, немає сну,
Тривожні ночі у печалі.
В туманах відбули весну,
А треба рухатися далі.
Вона була, вона цвіла,
Вона співала солов'ями.
Але печаль в душі жила,
І забирала дні за днями.
Здавалось, ще коротка мить,
І щось таке повинно статись.
Минеться біль і відболить,
Ми знову зможемо сміятись...
Весна минає, літо йде,
Що буде завтра - хто вгадає?
А покоління молоде
Найкращі дні свої втрачає.
Випробування непросте,
Важкі у молоді дороги.
Важливо вірити у те -
Вони ведуть до перемоги!