Ти просто вір мені до завтра,
Лікуй застуду – це не жарти,
Складай психоделічні пазли
І не прощай мене відразу.
Дивись кіно про самураїв.
Дзвони, питай де пропадаю.
Ти спробуй кинути палити
І викинь ті зів’ялі квіти.
Полагодь мій старий годинник
Й не думай, що у чомусь винний.
Я залікую всі ці рани,
Коли залишаться лиш шрами –
Я повернусь в осінню зливу
І зрозумію, що щаслива.
