Я нічого не розумію
Тяжко зібратись
Ні про що не мрію
Та боюсь одна зостатись
Граючись у монологи
Одинокість вже вартує
Ремонтую серця дороги
Шукаю що мене дратує
ліплю схожі факти
стараюсь мить зловити
коли сторож зійде з вахти
що б двері відчинити
я себе вже не розчулю
смутком не втішаюсь
віру не реставрую
і вже не намагаюсь
