Задумайсь, друже, на хвилину
Про пройдене минуле, про буття
Про те чого нема й кого нема
А чи було? А що було? Чи так було?
Було чи не було?
Дивуюсь часом з цього.
Парадокс життя. Не більше і не менше.
Не важче і не легше.
Проте виходить так і тільки так.
По іншому й не може бути.
Тому й забуті рідною вітчизною сини
Лежать-гниють в спаплюженій гяурами землі
