Марія
Я досі живу, щоб побачитись з тобою.
Ісусе, прошу я, зустрінься зі мною!
Так бути не мусить.
Несподівано це.
Думки мене мучать.
Що я роблю?
А що як це все?
Чи можемо почати знову, будь ласка?
Чи можемо почати знову?
Велика надія була,
Та зникла у мить.
Куди дорога вела?
Поспішіть і скажіть,
Що це лише сон
Чи можемо почати знову, будь ласка?
Чи можемо почати знову?
Петро
Думаю, що виходу немає.
Зайшли далеко так.
Не вернутись назад,
бо ми, наче прах...
Перед тим, як збагнемо
Небезпеку усю.
Пропоную спинитись,
Мить обдумати цю!
То чи можемо почати знову?
Якби тебе переконав,
Якби ж я міг сказати,
Що на душі я мав,
Що не можливо показати.
Якби ти знав, що відчуваю.
Був необачним,
Неуважним. Знаю.
Мені на серці тяжко.
Але чи можемо почати знову?
Ти знаєш,
що тебе люблю я,
Того не впізнаєш,
Бо тебе відпущу я.
Люблю усім серцем,
за правду люблю.
Та чи в вічі зможу,
Чи в вічі скажу?
Можливо, мовчання,
То моя воля,
Може, твоє то прохання.
Така наша доля!
Чи можемо почати знову?
ID:
10242
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 12.01.2006 10:21:11
© дата внесення змiн: 12.01.2006 10:21:11
автор: Серёжа
Вкажіть причину вашої скарги
|
