Нестерпна тиша серед стін,
коли тебе нема,
Усе без кольору, без змісту.
Застрягли в грудях крик і біль -
з самісінького дна -
Їм холодно і тісно.
Росте і шириться без меж
вогкий, тягучий сум,
Зітхає щемко порожнеча.
А ти сьогодні не прийдеш,
і завтра, й через рік тортур.
Лише чекають в шафі речі.
Чудовий вірш! 
