Ти голосом тихим мені шепотів,
Постійно благав про мою допомогу,
Та все, що ти так від мене хотів,
Довести свою наді мной перемогу.
Побачити біль у карих очах,
Зруйнувати довіру яку, вони мали,
За ніжною вечерею при свічах,
Твої почуття, як вогонь помирали.
Ти міг мовчати хоть цілий вік,
Своїм поглядом пронизував душу,
Хто міг знати, що сумісний наш рік,
Буде схожим на "ядовиту" грушу.
