За вікном так похмуро і сиро,
Та ще не навіть не кінчилось літо.
Вже в душу сум вітром надуло
І карту щастя, так би мовити, крито.
Навкого кружляють, лиш мимо,
Чорні ворони і стомлені сови,
Вони співають пісню крикливо,
Вирячують очі і зсуплюють брови.
Досить. Хватає. Я сита.
Замовкніть. Летіть. Лиш подалі.
Лишіть мене у корита,
і дайте крутити педалі.
