Ти вартий усіх вимірів тиші,
Всіх тортур
Із мовними зворотами.
Вчора то був глек
Із пахощами,
А зараз-то надщерблене горня,
Яке не втримає й повітря:
Воно вислизне,
Як той час з моїх рук,
Хоча старалася втримати
Його,
Сповиваючи в шати ночі,
Та це все
Стратив ранок,
Нагадавши, що
То міг бути
Тільки сон.
