Сповитий

Ти  вартий  усіх  вимірів  тиші,
Всіх  тортур
Із  мовними  зворотами.
Вчора  то  був  глек
Із  пахощами,
А  зараз-то  надщерблене  горня,
Яке  не  втримає  й  повітря:
Воно  вислизне,
Як  той  час  з  моїх  рук,
Хоча  старалася  втримати
Його,
Сповиваючи  в  шати  ночі,
Та  це  все
Стратив  ранок,
Нагадавши,  що  
То  міг  бути
Тільки  сон.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760310
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.11.2017
автор: Олена Ганько