Якби всі слова були сказані
І вже був підведений
Підсумок між нами, я залишаюся
Винен твоєму тілу.
Бо хто може оцінити
Цей спокій, забутий
У тобі, який в кінці мої губи
Відчули на твоїх губах?
У злагоді з життям,
Не знаючи, не бажаючи нічого,
Безнадійно: твоя присутність
І моє кохання. Цього досить.
Ти і моє кохання, доки я бачу,
Як спить твоє тіло, коли
Світає. Так Бог
Дивиться на своє творіння.
Але моє кохання бездіяльне,
Якщо не дозволяє твоє тіло:
Воно лише творить міф
З твоєї прекрасної
З "Вірші для тіла"XVI. UN HOMBRE CON SU AMOR
Si todo fuera dicho
Y entre tú y yo la cuenta
Se saldar, aún tendría
Con tu cuerpo una deuda.
Pues ¿quién podría precio
A esta paz, olvidado
En ti, que al fin conocen
Mis labios por tus labios?
En tregua con la vida,
No saber, querer nada,
Ni esperar: tu presencia
Y mi amor. Eso basta.
Tú y mi amor, mientras miro
Dormir tu cuerpo cuando
Amanece. Así mira
Un dios lo que ha creado.
Mas mi amor nada puede
Sin que tu cuerpo acceda:
Él sólo informa un mito
En tu hermosa materia.
De Poemas para un cuerpo
