Не хочу їхати з Майдану –
Мені, напрочуд, тут спокійно.
Тут нині твердь і наша Січ,
І по-родинному надійно.
Бо народилася ізнов –
Нескорена, міцна держава –
В якої буде майбуття
І гідність і велика слава.
Вогонь багаття очищує
Від безнадії і розпуки…
Злітають в небо у пориві –
Натруджені і сильні руки.
У казанах мирно кипить
І упріває добра каша,
Майдан усмішками зорить,
Чекає змін країна наша.
Тут наша Січ і той рубіж
З якого відійти неможна.
Попереду груднева ніч –
Холодна, знакова, тривожна…
20.12.2013р. Надія Таршин
Євгене, дякую Вам і я за це дуже переживаю, уже і сон втратила, але щось мені підказує, що такого кінця, як у 2004 не буде, Люди уже не ті,тоді у нас було багато ейфорії,цей Майдан жорсткіший і вистражданіший. Він буде вимагати відповіді.
Надія Таршин відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Євгене, дякую Вам і я за це дуже переживаю, уже і сон втратила, але щось мені підказує, що такого кінця, як у 2004 не буде, Люди уже не ті,тоді у нас було багато ейфорії,цей Майдан жорсткіший і вистражданіший. Він буде вимагати відповіді.