Замріяний у соннім спогляданні,
Угледів місяченько, там на тверді,
Троянду в оксамитнім сарафані,
Й красою захопився у натхненні.
Окрилена всміхнулася люб'язно,
Вся зіткана із ніжності й любові,
Побачила закоханості сяйво,
І трепетну міжзоряну самотність.
Щоденно милувався у мовчанні,
Сказати про кохання не посмівши,
Поділися слова десь полум'яні.
Та сипали амурові лиш стріли.
Все навпіл розділилося на ранок,
Враз вітер розібрався, громовиця,
Нутро затрепетало... а серпанок,
Поглинув найдорожче й загубився.
Затихло....та не бачить він троянду,
Немарно підкрадався лихий відчай,
Виводили вже зореньки прощальну,
Негодою убита його квітка...
Знов місячна осяяна доріжка,
На землю простилає, мов послання,
Коханої все мариться усмі́шка,
Як боляче...спізнитися з зізнанням.
Музична композиція створена за допомогою SUNO AI
Можна сказати: пісня створена професійно. Нічого, що нема приспіву. Приспів створюється у процесі доопрацювання. Рівень виконання дозволяє цю пісню випустити на більш широку аудиторію. Я дуже серйозно.
liza Bird відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Зворушливо... 
Майстерно підібрана музика! 
Пані Лізо,подумайте, може подавайте у ФБ.Думаю там читачі будуть задоволені. Дякую! Удачі! 
