З важких сполук формальдегідів
Правдоньку п’ють , правдивіші за нас
Отроки тої Клави, що сонцекльош
Порола в дірку, шансону гидкого добірку!
Оглибини строматолітів дощ, - струна
Мало співучого гумно пейзажу туг .
Рястом зеленим , шито – крито, рито
Гусарську честь, чорної смолки
Все забуто, ЧЕРЕЗ ЛИХЕ СИТО!
Давним давно
Давним давно
