В нас нічого не бувало!
Жодних звірень, зізнань жадних,
Нас ніщо більш не єднало
Крім весняних марень зрадних;
Крім тих пахів, барв блискучих,
Що у просторі летіли,
Крім лісів отих співучих,
Трав, що в лузі зеленіли;
Крім каскадів і потоків,
Що зволожують долини,
Крім веселок, хмар високих,
Крім природи чарів плину;
Крім вод світлої криниці,
З котрих серце захват брало,
Крім примул і повитиці
В нас нічого не бувало!
Adam Asnyk
Między nami nic nie było
Między nami nic nie było!
Żadnych zwierzeń, wyznań żadnych,
Nic nas z sobą nie łączyło
Prócz wiosennych marzeń zdradnych;
Prócz tych woni, barw i blasków
Unoszących się w przestrzeni,
Prócz szumiących śpiewem lasków
I tej świeżej łąk zieleni;
Prócz tych kaskad i potoków
Zraszających każdy parów,
Prócz girlandy tęcz, obłoków,
Prócz natury słodkich czarów;
Prócz tych wspólnych, jasnych zdrojów,
Z których serce zachwyt piło,
Prócz pierwiosnków i powojów
Między nami nic nie było!
