Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олена Вєчканова: Години із третьої - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Олена Бондар (Бондаренко), 17.01.2013 - 03:38
Інночко, дякую Вам за вірша - в ньому істина. Прочитайте мій:Собаки плачуть збільшити Не стало батька, вже пішла від нас і мама, Давно їх душі вознеслися до небес В обійсті пустка поселилася з вітрами. Але його ще сторожує вірний пес. Барбос старий вже, бо ж собачий вік короткий, І вже на очі трохи став недобачать. Без хазяїв був сам, як палець одинокий, Його сусідка узялася доглядать. Та з двору йти Барбос нікуди не збирався, Як дід старий на сонці боки свої грів. Село лягало спати – він же не вкладався – До неба писок піднімав і тоскно вив! Після розлуки, після довгої тяжкої У двір батькІвський тихо увійшла я знов – Мені назустріч вже ходою нетвердою Старий, сліпий собака ледве-ледве йшов. Присіла, вІн лизнув лице моє гаряче Від хвилювання вже ні слова не сказать. І раптом збігла по щоці його собачій Й мені на руку капнула гірка сльоза. ..................................................... Собаки плачуть, ви повірте, люди, плачуть! Їх сльози котяться, великі, мов горох… Собака ждатиме і вам усе пробачить, Бо ви для неї Друг і Цар і Бог! Олена Вєчканова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Оленко, щиро вдячна вам за комментар...І за вірш. Просто до сліз. У мене коли помер дядечко, то його вірний пес щодня ходив на цвинтар до могилки... Ось така відданість. |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||