Вперед у бій, за нову радість ночі
Крізь іскри снігу, мов дзеркало зорей,
І щирість дум відкриє іншим очі
На сумнів, захований поміж людей.
Війна думок, догматів та облудів,
Приносить щем, руїну, небуття.
Розбиті рештки звичаїв-посуди,
То з чого ж буде з’їдена кутя?
Дванадцять страв – апостолів число,
Чи місяців то стільки назбиралось,
Що затуляють небес діряве тло,
Чому ж війна, чому усе так сталось?
Вже сонце сяє, та цього замало,
Де ж блиск очей міцних твого буття?
Свободи знамено уже постало,
Вставай у бій за нову днину майбуття!
2011 р. 25.01. 20.13. поїзд: Чортків – Київ.
та іноді дров не вистачає...
