Закінчую життя своє,
Бездарне і нікчемне.
А думка спати не дає.
Говорять, нескінченне
Життя людей. Душа жива,
Хоч тіло й справді тлінне.
На тому світі є дива
І щастя неодмінно.
Як тут заснути уночі?
Тікає сон з хатини.
Чи є життя ТАМ? Бог мовчить.
Не чує Він людину.
А що, коли і там також
Для бідних справжнє пекло,
А щастя є лиш для вельмож?
Їм затишно і тепло?
Але і тут я не живу.
Не для життя країна,
А для страждання. Наяву
Я бачу скрізь руїни.
То що мені в кінці життя
Порадите робити?
Таке непевне відчуття:
Вже вмерти чи ще жити?
Щирий вірш про страх смерті, сумнів у потойбічному правосудді й болюче відчуття, що життя тут уже не є життям. Його сила — у прямому, майже розмовному зверненні до Бога й у фінальному питанні, яке залишається відкритим.
«Отче, віддаю Тобі всю свою невпевненість і страхи. Навчи мене жити у вірі та надії на Тебе».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі.....
Leskiv відповів на коментар G-style, 15.10.2026 - 02:09
Живіть усупереч всьому
Натхненно та щасливо.
Чи світло подола пітьму?
Чи буде інше диво?
Те невідомо нам, на жаль,
Та ще життя вирує:
І радість в ньому, і печаль,
А може й сенс існує...
Leskiv відповів на коментар Серна, 14.10.2026 - 02:41
Вірш торкається кожної душі... У роздумах— але ж є шлях який маємо пройти, а лиш тоді вона вже вирішить — коли... Нині ж хоч важко та не зрікатися весни, яка щоденно буяє в душі!
Є така теорія, що для деяких народів цей світ вже рай за заслуги у минулому житті у інших світах, тому вони живуть розслаблено, насолоджуючись крихтами щастя.
Leskiv відповів на коментар Ормузд, 12.10.2026 - 21:51
Існує безліч теорій про вічне життя. Але ніхто ще не повернувся з того світу, щоб довести хоча б одну з них, на жаль.