Роздуми про вічне

Закінчую  життя  своє,  
Бездарне  і  нікчемне.
А  думка  спати  не  дає.
Говорять,  нескінченне
Життя  людей.  Душа  жива,
Хоч  тіло  й  справді  тлінне.
На  тому  світі  є  дива
І  щастя  неодмінно.
Як  тут  заснути  уночі?
Тікає  сон  з  хатини.
Чи  є  життя  ТАМ?  Бог  мовчить.
Не  чує  Він  людину.
А  що,  коли  і  там  також
Для  бідних  справжнє  пекло,
А  щастя  є  лиш  для  вельмож?
Їм  затишно  і  тепло?
Але  і  тут  я  не  живу.
Не  для  життя  країна,
А  для  страждання.  Наяву
Я  бачу  скрізь  руїни.
То  що  мені  в  кінці  життя
Порадите  робити?
Таке  непевне  відчуття:
Вже  вмерти  чи  ще  жити?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070385
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.10.2026
автор: Leskiv