|
Грався вітер із дзвіночком,
Дмух – дмух – дмух, дмух - дмух - дмух, дмух,
Привітався із лісочком,
Та за мить, зненацька вщух.
Ліг у травах шовковистих,
Є нагода відпочить,
Серед квітів, ще й барвистих,
Щоб прийнять щасливу мить.
Задрімав та промінчики,
Його спокій забрали,
Ніжні сонячні зайчики,
Веселенько скакали.
Любувавсь ними дзвіночок,
Він під тінню підростав
Золотий, мені б віночок,
Я тоді,ще б кращим став.
Продзвенів так тихо – тихо,
Не спав вітер, це почув,
Певно змерз, оце так лихо,
Він за мить, аж підстрибнув.
Ніби птах, розправив крила,
Розгулявсь по окрузі,
Ясне сонце засліпило,
Квіти гнуться у русі.
Дзень- дзень – дзень, уже зігрівся,
Дуже вдячний, вам друзі,
Його звук, скрізь розлетівся,
Раптом зник, вельмо в лузі.
*
Дітки!
Дружба є - понад усе,
Завжди будьте щирі
Доброта, весь світ спасе,
Усім радість принесе,
Щоб жили щасливо!
25.07.2023р
ID:
990055
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 30.07.2023 09:27:10
© дата внесення змiн: 17.08.2024 14:55:28
автор: Ніна Незламна
Вкажіть причину вашої скарги
|
