Поділ світу на ліве й праве не працює,
Коли все зміщене до середини.
Скільки було нарікань,
А просто треба було вимовчати.
Гіркота все-таки тане з останнім снігом,
Повітря стає пухким і солодким,
Мов вата.
Простір уже не щулиться
Наляканим псом,
Він гордовито розкривається,
Мов бутон квітки.
Мова теж хоче відпочити,
Поїхати у відпустку,
Почути чужих слів,
Щоби заспівати вдома
Радісно
Давно відому пісню.