Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Серго Сокольник: А любовь догорела… - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Серго Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Люба-фантазерка ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Єлена Дорофієвська, 06.02.2016 - 23:49
А вдруг, как Феникс, возродится вновь испепеленная разлуками любовь?.. ![]() ![]() ![]() Серго Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Да несомненно, Лена, возродится.А до того пусть где-то порезвится ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Серго Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це приємний сум. Що б ми без нього робили, Наталі? ![]() ![]() ![]() Наталі Калиновська, 06.02.2016 - 23:09
Оставляя дрожание струнНаших душ, на которых играли... Мы часто, что имеем, то не ценим, А потеряв, душа и плачет, и болит… И скрипки струны вдруг все напрягутся в теле, Но как любовь вернуть? – наш ум кипит! Серго Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Любовь... Она порой уходит...Пусть порезвится... На свободе ![]() ![]() ![]() ![]() Ірина Лівобережна, 06.02.2016 - 23:07
Пусть тихо искра упадётПа подготовленную почву. Порывом - ветер не дохнёт, И дождь случайный - не намочит, Пусть пламя осветит сквозь тьму Глаза счастливые и лица, Которым, вопреки всему, В одном костре - по доле - слиться. ![]() ![]() ![]() ![]() Серго Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ЕСТЬ МНОГОЕ, ГОРАЦИО, НА СВЕТЕ...Пускай нам солнце новой встречи светит! ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Серго Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
От що ж ці долі жіночі нещасні такі??? ![]() ![]() ![]() ![]() |
|
![]()
|