UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Любов Ігнатова: Плаче дощ… - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
  дякую, Лано! Всякі бувають... Олена Іськова-Миклащук, 02.04.2013 - 00:51
Гарний, болючий вірш. Спробуйте поміняти місцями слова "твоїх губ" 
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
 Дякую, Олексо!!! Що-що, а плакати я вмію...Рада Вам! 
Сергій Ранковий, 01.04.2013 - 23:13
**** Не жалкуй, що минула пристрасть ****Мій друже, ти стоїш зі мною поруч, І заглядаєш у заплакане вікно. В душі твоїй я відчуває гіркий смуток, А на лиці не бачу проявів того. Закам‘яніло споглядають очі, В байдужості до моїх дружних слів. Лишень закушені до крові губи, Є свідченням того, що в серці біль. Як хочеться тобі все розказати, Все те, що в собі зрозуміти я зумів. Та ти не хочеш біль свій розказати, Не хочеш поділитися ти ним. Я відчуваю, що той біль від того, Що вже згасає в комусь пристрасна жага. Та ти не плач, що пристрасть залишає, Бо це початок, щоб любов у вас зросла. Ти зрозумій, що пристрасть, то тілесне, Любов, то почуття що у душі. Так не можливо, щоби разом були, І темрява, і світло у тобі. Ось, якщо ти навіки станеш світла, Чи будеш ти жалітися за тим, Що темрява тебе вже залишила, І не відчуєш більше темних почуттів? Сергій Ранковий, 01.04.2013 - 23:13
Тож ти не плач, що згасли ті цілунки,Шукай у собі інші почуття. В любові щирої подружнії стосунки, Скріпити зможеш, наче клеєм, в майбуття. Любов, то відчуття таке не просте, Ти думаєш, що знаєш що це є. Та ти, мій друже, помиляєшся напевно, Бо якщо б відчувала, знала б це. Хтось каже, що любов буває різна, До сина, до сестри чи до батьків. А є любов до рідної країни, І до того з ким Бог з‘єднати захотів. Та я скажу тобі, що це неправда, Любов одне єдине почуття. Воно неначе схоже на повітря, Не можеш жити ти без нього, аж біда. Якщо ти любиш, то уже не зможеш, Ти жити без того, хто дав ці почуття. Не зможеш жити ти без сина, чи без дочки, І рідний край свій не залишиш до кінця. І ця любов однакова, не різна. Для тебе то життя твого ковток. Ось цю любов потрібно вам зустріти, Щоб разом вам зробити вірний крок… Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
    ти неймовірний, Сергунь!!! Відочка Вансель, 01.04.2013 - 22:28
Ти виросла.І стоіш на найвищій сходинці,де пишуться вірші.Просто тобі там найкраще чути.Ось і записуєш все найкраще...
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
то просто дощ, і мить весни злились в шаленім поцілунку...ДЯКУЮ, ЯНГОЛЕ!!! Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
я пам'ятаю! І спеціально про дощ писала!
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дихай, Сонце, дихай! Що ж я без тебе робитиму?
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
так передав свій стан!!!
дякую!!! 
Гарний плач! 
щиро дякую!
