Ой, знаю-знаю,
Кого кохаю,
Тільки не знаю,
З ким жити маю.
Баламуте,
Баламуте,
Твоє серце знову в скруті,
Твої руки знову скуті,
Твої очі баламутні.
Ой, знаю-знаю,
Кого не кохаю,
Тільки не знаю,
З ким жити не маю.
Твої думки мов шуліки
Всіх лякають гиком диким,
Твої любощі не ліки,
Бо розпукою сповиті.
Ой, знаю-знаю,
Кого ж кохаю,
Ой, знаю-знаю,
З ким жити маю.
То налий-но оковиту,
Підніми уверх чарчину -
Хай весілля безупинне
Тебе й згубить, баламуте!
Бо отой завжди і гине,
Хто у дійсності не любить.
12.08.1977
К.
