Ку Ку
Ой кричала зозуленька
Ой кричала — ку ку..
У Кремлі годинника-
Не вдягай на руку!
Бо лякається його
Цар всесвітній, вовка
Всюди йому чується..
Га-а, зька уловка
Ой летіла зозуленька
Над холодним дахом
Де чужий страх
Сидить та й за
рабським страхом
Де сміються ляльки вгорі
Та тремтять долоні
А над кожним словом -дим
Й тріск у перепоні!
Приспів
Ку ку, ку ку!
Чуєш, не забудь
Ку ку, ку ку!
Правду не замкнуть
Ку ку, ку ку!
Година на порі
Ку ку, ку ку!
Світ не на дворі
Ой летіла зозуленька
На корону сіла
Де два Йоріка зустрілись —
Єдна їм могила!
Де шути при владі є —
Брехлива війнонька
Там на дурня — кара буде
Волі годинонька!
Там медові обіцянки
Падають у Твань
А на вустах у панів-
Лиш солодка брань
Ой злетіла зозуленька -
Принесла нам вістку
Хто заліз на трон з могили -
Той боїться свисту!
Хто ховає свій годинник
Від народа кари
Той діждеться Перуна-
Зливу та із хмари!
Приспів
Ку ку, ку ку!
Чуєш, не забудь
Ку ку, ку ку!
Правду не замкнуть
Ку ку, ку ку!
Година на порі
Ку ку, ку ку!
Світ не на дворі
А коли гроза затихне
І згасне брехні мова
Зозуленька знов злетить
І скаже своє слово:
Не для страху, не для брехні
А на панської втрати!
щоб кожен, хто мовчить
Вчився прокидати!
Ку ку, ку ку!
Чуєш, не забудь
Ку ку, ку ку!
Правду не замкнуть
Ку ку, ку ку!
Година на порі
Ку ку, ку ку!
Світ не на дворі
Ку ку, ку ку!
Ой кричала — ку ку..
Ку ку, ку ку!
Та не візьмуть духу
Ан. Бук- Стефко.
