Іду здається над обривом,
Не змірю оком глибину,
Ричить лихе голодним звіром,
Сичить змією в даль німу.
Боюся... І вперед ступаю.
Молитва тиха на устах.
З небес я помочі благаю,
Щоб побороти власний страх.
В блакиті ж ясно милість сяє.
І крок за кроком - Не впаду.
І вірю, Бог мене тримає,
За руку з Ним я скрізь пройду .
