Гартувало життя у сталевих обiймах мiй Голос.
Щиру пiсню вела я, долаючи ґніти мембран.
Серед крапель конвалiй бринiла для тебе, мов колос,
Огорнула кохання-любов в лихом зсивлений волос,
В молитва́х заховавши вiдлуння незгоєних ран.
Марія Дребіт (Голодрига)
Епіграф до новели Наталії Котелюк та Олександра Ліверіна (№15), з третього тому «Луганщина», мого літературно-мистецького проекту «Соло надірваних струн» (авторка книги Н.Хаммоуда)
малюнок Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші
17.03.2020 Португалiя
