Минає ніч, минає день,
Лиш біль та неміч не минає.
І тисячі, мимо людей,
Проходять повз — тебе немає.
Душа кричить, тебе гукає,
А я стою, немов стіна.
Проходить день і ніч минає,
Тебе і досі тут нема.
Обличчя сірі, темні будні.
Все кожен день не омина.
Стою на місці, думки мутні,
Тебе ще й досі тут нема.
Стояла день, стояла другий,
Чекала все ж, та не прийшов.
Лиш крок ступила — зрозуміла,
Що ти давно мене знайшов.
Стояв, дивився в пусті очі
Та в ту безодню щось кричав.
Минали дні, минали ночі,
А ти стояв і все ж чекав.
Твій світ, де сонце, мій — на дні.
Минає ніч і день минає.
Ти в очі дивишся мені,
А я дивлюсь — тебе немає.