Минає день…

Минає  ніч,  минає  день,
Лиш  біль  та  неміч  не  минає.
І  тисячі,  мимо  людей,
Проходять  повз  —  тебе  немає.

Душа  кричить,  тебе  гукає,
А  я  стою,  немов  стіна.
Проходить  день  і  ніч  минає,
Тебе  і  досі  тут  нема.

Обличчя  сірі,  темні  будні.
Все  кожен  день  не  омина.
Стою  на  місці,  думки  мутні,
Тебе  ще  й  досі  тут  нема.

Стояла  день,  стояла  другий,
Чекала  все  ж,  та  не  прийшов.
Лиш  крок  ступила  —  зрозуміла,
Що  ти  давно  мене  знайшов.

Стояв,  дивився  в  пусті  очі
Та  в  ту  безодню  щось  кричав.
Минали  дні,  минали  ночі,
А  ти  стояв  і  все  ж  чекав.

Твій  світ,  де  сонце,  мій  —  на  дні.
Минає  ніч  і  день  минає.
Ти  в  очі  дивишся  мені,
А  я  дивлюсь  —  тебе  немає.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801263
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.07.2018
автор: В.О Кароока