Я по Хрещатику іду…
Я по Хрещатику іду,
Майдан піснями зустрічає.
Я тут кохану віднайду,
Вона десь поруч, відчуваю.
Живуть у розпалі свята,
Веселкою весна заграє,
Цвіте дівоча красота,
Але на тебе я чекаю.
Приспів
Я вже чую рідні кроки,
Я кохаю, як в ті роки,
Відлітає мить розлуки,
Я цілую твої руки.
Уста ніжні, калинові,
Твої очі волошкові…
Чую тихі, милі кроки,
Як в ті роки, через роки.
Уста ніжні, калинові,
Твої очі волошкові…
Чую тихі, милі кроки,
Як в ті роки, через роки.
Уста ніжні, калинові,
Твої очі волошкові…
Чую тихі, милі кроки,
Як в ті роки, через роки.
Тут є красуні молоді,
Але тебе я лиш кохаю.
В моєму буйному житті
Милішої ніде немає.
Я по Хрещатику іду,
Майдан радіє, не стихає.
Там свою милу я знайду,
Бо серце лиш її кохає.
Приспів
24 серпня 2009 року
ID:
566641
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 14.03.2015 17:39:12
© дата внесення змiн: 14.03.2015 17:39:12
автор: Микола Паламарчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
