Падаю, встаю, іду по полю старості,
Опираюсь на древко Хвороби,
Коли не тріпочуться прапори капості,
То я сміливий, навіть хоробрий.
Моє життя немов віддзеркалля
Колізії життя, боротьби України -
Обоє ідемо так у прийдешні далі,
Хоча у цьому я і не винен.
Бо є різниця у крокуванні:
Для України далі Щастям колишуться,
А я іду/пливу до гавані,
Бо там на мене чекають друзі в Більшості.
18.02.2015
К.
