Я би відчув солодкий смак вуст твоїх,
Я би доторкнувся до твого волосся,
Я би був щасливим на всім світі,
Я би покохав тебе, лиш в мить...
Зайди лише на мить до мене в душу,
І ти побачиш тінь свою,
І ти побачиш в світлі облік свій,
Як сяєш ти в душі моїй...
Я так не можу більше жити,
Я хочу бути поруч, разом,
З тобою я пройду всі грози,
Що долею надіслані у душі нам...
І це все не проста, я знаю,
Я знаю, що ти в душі моїй,
І все пройде, пройде розлука,
Що в серці б'ється скільки днів..
І щастю не дано померти,
Воно лиш вічно розквіта,
І разом, мила моя,
Ми разом, тільки разом сонце моє...
Я знаю це,
Що ти кохаєш лиш мене,
І хоч ти душу вмить ховаєш,
Її побачу як ніхто...
І знай одне,
Що ти мені не байдужа,
Що ти в серце вмить запала,
І досі ти в нім чудо твориш..
І знаю це, я знаю точно,
Свої слова на вітер не кидаю,
Я знаю все, я лиш з тобою,
Де б тільки ти б не була..
І ти не спиш, і я це знаю,
Що ночі думаєм в своїх думках,
Як далі жити, що творити,
Як поступити в данну мить...
І я люблю, люблю не знаю,
Як цю любов назвать,
Немає слова в данній мові,
Проте я знаю, що люблю..
І хоч це буде якось дивно,
Але я не боюсь почуттів своїх,
Я скажу правду, правду скажу,
І буду жити сам на самоті...
А може і не сам, я ж не знаю точно,
Як карта долі впаде на кістки мої,
Я буду жити, тим чим дано,
І я свій проживу, як сокіл в небі проліта..
ID:
541944
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 06.12.2014 23:29:00
© дата внесення змiн: 06.12.2014 23:29:00
автор: Viktorovich
Вкажіть причину вашої скарги
|
