невідомий наукам колір,
накрив ніби синє небо.
дощ заливає за комір,
хімічні сполуки ганебні.
пам"ятаю я жив босоніж,
і в руках своїх видів Землю.
ти пуповину мені відріж,
щоб ніж не тримати даремно.
ти вирви мені волосся,
плети з них для себе сіті.
все, про що мріяв - збулося,
та не все що збулося є в світі.
