А ти віриш у мовчання німих моїх симфоній
Чи ці звуки для тебе лиш уламки какофоній
Видихаючи тебе у простір, за вікно
Я запиваю шоколадний біль вином.
І в квартирі запалали порожні стіни
Поле битви перейшло на міни
Коли відійдеш від незвичного смутку
То я тоді подарую сонця незабудку…