Ми залишимося там навіки,
На цій вулиці проклятих мрій,
І дощем капатимуть зі стріхи
Сльози, тих, хто покинув стрій.
На вулиці примарних ілюзій,
Нова зоря нам покаже шлях,
На вулицях немає друзів,
То лиш мішені, яких спаплюжив страх.
На вулиці черствих сердець,
Лунає дзвінко сміху залишок,
Тут просто не знайдеш свій кінець,
Тут спокійно не підеш до зірок.
На вулиці тихої непокори
Тебе в пута закують,
На цій вулиці сміливців хворих,
Тебе за гріш лиш продадуть.
На вулиці розбитих дахів,
Ми понесемо свій стяг,
Ми лише в'язні своїх снів,
Наші душі іржаві, наче цвях.
