Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: ГОРІХОВІ КОТИ - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Валя Савелюк відповів на коментар Серна, 29.10.2026 - 21:11
горіх росте за вікном, і рудий кіт, згорнувся клубком, спить перед вікном - на моїй подушці... от і вийшла "картинка з натури" Валя Савелюк відповів на коментар Серна, 03.11.2026 - 00:31
ой... як незручно... але, сподіваюсь, Ви мені вибачите таку мою помилку - я приписала Вам вірш іншого пета - поетеси - з нашого сайту - подумала чомусь, що це ваш вірш... ось цей:Нитка роду. Волоський горіх В петрогліфах наскельних був горіх Волоський, звісно, що тоді згорів В історії спасенного багаття Кремезних кроманьйонців із печер. Згораючи, збагнув, що тільки череп — Єдине світом зрощене багатство, І мізки оголяти — жасний гріх, Про що у нитці роду наполіг. Chara Vinna тому я радісно вирішила, що ми майже одночасно написали про горіха - кожна по своєму... Чи повірите, що з тих пір, як я відправила вам відповідь з дивними натяками про ваш ніби "волоський горіх" - відчуваю ... тишу, особливу... яка буває, коли людина отримує якесь зовсім не зрозуміло до чого воно - повідомлення... думаю, я чула - як здивовану тишу - вашу реакцію на мою... м'яко кажучи, недоречну відповідь... ось, врешті, вернулась сюди, подивитися ще раз - що тут не так... Ви, Серно, вибачите мені таку неуважність?.. червонію... |
|
|
||||||||||||||||||||||||||