Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр Таратайко: В пошуках формул - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ніна Незламна, 05.10.2026 - 18:14
Олександр Таратайко відповів на коментар Ніна Незламна, 05.10.2026 - 20:29
Останні 36 років свого життя я займаюся тим, до чого прагнув все своє попереднє життя: електронікою та програмуванням. Я вже писав тут, що всяка справа, якою людина займається серйозно, так чи інакше приводить її до розуміння того, що все в цім світі пов'язане. Я думаю, що про це потурбувався Господь — щоб кожен з нас займався своєю справою, відчував як вона "проростає" через суміжні сфери людского суспільства й не відчував себе обмеженим. Дякую Вам за коментар. Олександр БУЙ, 05.10.2026 - 09:38
Тим-то поезія і складніша,ніж науки з формулами. Там усе ясно: ось тобі формула - і ні праворуч, ні ліворуч, бо відступиш - може і жа́хнути)). А в поезії... "Закони" й "ікони" встановлюють "МАССОЛІТівці" - талантові через них не пробитися. Добре, що в епоху цифровізації є доступ до джерел інформації - можна і почитати талановитих і мудрих авторів, і своє виставити на суд людський)). І нехай рівень талановитості поета завжди визначається рівнем прихильності читача - власне, того, для кого все це і твориться!
Олександр Таратайко відповів на коментар Олександр БУЙ, 05.10.2026 - 11:55
Мудро. Погоджуюся — цілком. Відносно "МАССОЛІТівців": це вже не вперше Ви їх згадуєте. І в правильному контексті й по суті. Тим Ви, шановний Олександре, мені й близькі за духом. Колись, в пориві гніву на тих *** (вибачте на слові) написав їм "присвяту". Хоча не варто було того рообити — багато честі. Ось вона:РОЙ Пускай твой слог не знает трафаретов и образ — как диковинный цветок, незыблем рой отъявленных поэтов, где хуже смерти — лишний хоботок. Там каждый — даже задний — импозантный, хоть не имеет чести быть собой, а самый главный — ссученный и знатный, поскольку бдящий, жрущий и ручной. --- За щирий і розгорнутий відгук дякую. З повагою — Серна, 04.10.2026 - 14:52
Цікавий вірш. Навіть пішла у "нетрі інтернету" пошукати оті формули. Бо зі шкільного курсу фізики пам'ятаю хіба що закон Ома.А у поезії, звісно, теж є і свої закони, і канони. Та на мою думку, є й ще одна складова - ефемерна та невловима. Я про Божу іскру, без якої вірш часто перетворюється просто на римований і ритмічний (в кращому разі) текст. І вибір тем, дійсно, не такий вже й різноманітний. Але... Але ми таки продовжуємо писати, бо щось у нас самих того прагне... Олександр Таратайко відповів на коментар Серна, 04.10.2026 - 16:26
Закони, звісно, у поезії є, а ось формул, тобто штампів, наїзжених і перевірених прийомів, бути не повинно. Хоча це дуже спрощена трактовка. Бо часто в гонитві за оригінальністю й неповторністю поети перетворюють плід свого натхнення в кульгаву качку. Втім і це ще не все. Мені хотілося донести думку, що всяка справа, якою людина займається серйозно, так чи інакше приводить її до розуміння того, що все в цім світі пов'язане. Дуже Вам дякую, пані Надіє, за щирий відгук. Серна відповів на коментар Олександр Таратайко, 04.10.2026 - 20:03
Дуже слушна думка, Олександре Володимировичу. |
|
|
||||||||||||||||||||||||||